Слово до Читача

Шановний читачу!

Це число нашого журналу присвячується 60-річчю перемоги Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні.
Та війна на українських теренах сповнена трагічним подіями, про які радянська історична наука замовчувала десятиріччями і досі не наважується говорити правду.
Правду про договір про дружбу між нацистською Німеччиною і більшовицькою Росією, жахливі втрати і відступ при чисельній перевазі військ, військової техніки та озброєння, про масове небажання захищати більшовицький режим з його соціальним гнітом та національним розбратом, про жорстокі репресії до бійців, про безглузду "тактику випаленої землі"
Солдатські життя ніхто не рахував. Мільйонне угрупування радянських військ в оточенні під Києвом, перетворення тисяч українських необстріляних, щойно мобілізованих юнаків на "гарматне м'ясо" в наступальних операціях на території України, розтріли мільйона військовополонених, що повернулися в концтабори "Батьківщини", винищення сотень тисяч жінок остербайтерів - це теж Велика Вітчизняна і це теж "славна Перемога".
Сподіваємося, що ми певною мірою спричинемося до очищення знань про війну від міфів, ідеологічних нашарувань минулого.
Однією з найболючішою та найгострішою проблемою навіть сучасності є порозуміння між ветеранами Радянської Армії та ветеранами ОУН-УПА, які також боролися проти гітлерівців, а потім повернули зброю проти Червоної Армії та військ НКВС. Бо бійці ОУН-УПА мали на меті створення в полум'ї війни "суверенної соборної Української держави". І тут учасникам тих подій, науковцям та політикам необхідно відкинути облуду колишніх ідеологемів та політичних фальсифікацій та проявивши мудрість дійти порозуміння. Адже національне примирення - це найважливіша умова щасливого майбутнього України.
Разом з тим, ми подаємо праці авторів різних поглядів і з різними оцінками подій війни. Така реальність нашої історичної науки, і така дискусійність необхідна і буде тривати ще довго.
Це число журналу присвячується пам'яті мільйонів, що не повернулися з тієї страшної війни.
Читаймо, пишімо, думаймо!

Головний редактор
Сергій ЛИТВИН